Гвардійське- пункт постійної дислокації 25 ОПДБр

Гвардійське- пункт постійної дислокації 25 ОПДБр

Влітку, під час відпустки, відвідав на Дніпропетровщині селище Гвардійське, яке відоме у військових колах, як пункт постійної дислокації 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади.

Селищне Гвардійське розташоване за 13 км на північний схід від районного центру м. Новомосковська на лівому березі р .Самари, за 45 км від обласного центру м. Дніпропетровська. Нижче за течією  річки на відстані 5,5 км розташоване смт Черкаське, на протилежному березі - село  Вільне.

Селище розташоване на закруті річки і оточене лісовим масивом (сосна, дуб). Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера.

На даний час Гвардійське має статус селища міського типу  в якому проживає понад 5 тис. жителів, займає загальну житлову площу понад 100 га., та адміністративну більше 12 тисяч га. Збудовано більше 30 багатоповерхових будинків.

Виникнення селища Гвардійське тісно пов’язане з історією 42-ї гвардійської танкової дивізії, формування якої здійснювалося на ділянці в західній частині Новомосковського полігону (згодом Новомосковський навчальний центр).

На території селища розташовані військові частини, Гвардійська КЕЧ, будинкоуправління № 1, військовий лісгосп, військторг, гарнізонний будинок офіцерів, дитячий садочок, а також об'єкти комунальної власності: лікарська амбулаторія, середня школа.

Селище Гвардійське в подальшому має хороші перспективи, як містечко для військовослужбовців та членів їх сімей.

Місто здивувало чистим повітрям (навколо сосновий ліс), відсутністю промислової зони, дитячим сміхом(багато дітей дошкільного віку), величезною кількість молодих мам, які щовечора зустрічали своїх чоловіків зі служби, вечірніми прогулянками багатьох сімей селища тихими,чистими,асфальтованими вулицями, над якими звисали крони могутніх дубів та сосен. Здавалось,  що перебуваю в санаторії. Містечко сподобалось, усе компактно, поруч. Так і має бути, адже для десантників важливо мати такий тил.

25-та окре́ма Дніпропетро́вська пові́трянодеса́нтна брига́да (25 ОПДБр — військове з'єднання, повітряно-десантна бригада Високомобільних десантних військ ЗСУ. Бригада за своїм призначенням підготовлена для дій у тилу  противникап, оснащена відповідним озброєннямо (має у своєму складі БМД-1, БМД-2, БТР-Д, 2С9 "Нона") й може десантувавтися в повному складі з особовим складом та технікою для виконання отриманого завдання.

18 жовтня 1989 року  Іл-76, прийнявши на борт 8-му парашутно-десантну роту 217-го парашутно-десантного полку, що виконував завдання в Баку, злетів, але, не встигнувши набрати висоти, спалахнув двигун. Льотчики, під командою командира корабля полковника Калмикова, маневрували, як могли, намагаючись збити полум'я з двигуна, що горів, і посадити літак. Було видно, яких зусиль їм це коштує. Але через декілька хвилин частина крила звалилася вниз і повітряний корабель упав у Каспійське море.

Історія з'єднання у лавах Збройних Сил України

Відповідно до наказу МО України від 5 травня 1993 року в місті Болград Одеської області на базі 98-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії почато формування 1-ої аеромобільної дивізії Збройних Сил України. На базі 217-го гвардійського парашутно-десантного полку зі складу 98-ої пдд — формується 25-а повітряно-десантна бригада 1-ї аеромобільної дивізії.

Формування бригади починав тимчасово виконуючий обов'язки першого командира 25-ї повітрянодесантної бригади — майор Мостика Василь Григорович, колишній заступник командира — начальник парашутно-десантної служби 217-го гвардійського парашутно-десантного ордена Кутузова III ступеня полку 98-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії.

Продовжував формування частини, призначений 24 травня 1993 на посаду командира бригади — підполковник Алещенко Іван Володимирович, перший командир 25-ї повітрянодесантної бригади.

5 червня 1993 року особовий склад 25-ї повітрянодесантної бригади в складі 1-ї аеромобільної дивізії склав присягу на вірність народу України.

1 грудня 1993 року формування 25-ї повітрянодесантної бригади в складі 1-ї аеромобільної дивізії було закінчено.

У період з травня по липень 2002 року 25-та повітрянодесантна бригада 1-ї аеромобільної дивізії була передислокована в смт Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області.

16 липня 2002 року Президент України — Верховний головнокомандувач Збройних Сил України Кучма Л. Д. вручив 25-й повітрянодесантній бригадіБойовий прапор. Прапор на плацу частини з рук Президента отримав 5-й командир бригади полковник Луньов Ігор Васильович.

8 листопада 2002 року наказом Міністра оборони України 25-та окрема повітрянодесантна бригада була виведена зі складу 1-ї аеромобільної дивізії та передана до складу 6-го гвардійського армійського корпусу.

Бригада отримала назву — 25-та окрема Дніпропетровська повітрянодесантна бригада.

З моменту формування особовий склад 25-ї опдбр брав участь у численних навчаннях, у тому числі й міжнародного масштабу, виконував різні завдання командування.

• ·         1994 рік — тактичні навчання рот з практичним десантуванням п'яти БМД-1 і 360 чоловік десанту;
• ·         1995 рік — десантування парашутно-десантної роти з трьома БМД під час проведення батальйонних тактичних навчань;
• ·         у червні 1997 року під час візиту до 1-ї аеромобільної дивізії Міністра оборони Китайської Народної Республіки, було проведено десантування 7-їпарашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону з трьома БМД-1;
• ·     вересень 1997 року — військовослужбовці бригади брали участь у міжнародних навчаннях «Козацький степ-97», під час яких було проведено практичне десантування дванадцяти БМД з літаків Іл-76;
• ·         травень 1998 року — участь у міжнародних навчаннях «Козацький степ-98»;
• ·         жовтень 1999 року — військовослужбовці 25-ї повітрянодесантної бригади брали участь у навчаннях «Південний редут», в ході яких десантується 460 військовослужбовців і шість БМД;
• ·         червень 2000 року — 8 військовослужбовців бригади пройшли підготовку на базі 82-ї повітрянодесантної дивізії армії США;
• ·         липень 2000 року — спільне навчання 3 парашутно-десантного батальйону з військовослужбовцями 82-ї повітрянодесантної дивізії США на Рівненському полігоні, а також десантування дев'яти БМД;
• ·         липень 2002 року — практичне десантування особового складу 3 парашутно-десантного батальйону бригади під час проведення батальйонного тактичного навчання. Батальйон десантувався з трьома БМД-1 з аеродрому зльоту Болград, Одеської області на незнайомий і непідготовлений майданчик приземлення поблизу смт. Гвардійське, Дніпропетровської області. На навчаннях був присутній Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Кучма Л. Д.;
• ·      серпень 2002 року — військовослужбовці бригади беруть участь у міжнародних навчаннях «Форпост-2002». Під час навчань проводилося десантування парашутним і посадочними способами. Дії особового складу бригади отримали високу оцінку від Міністра оборони України.
• ·         вересень 2006 року — участь особового складу 25 опдбр на навчаннях «Чисте небо-2006». Особовий склад бригади десантується на полігони Криму,Миколаївської області. За навчаннями спостерігав Президент України — Верховний Головнокомандувач Збройних Сил України Ющенко В. А.;
• · липень 2007 року — бригада бере активну участь у проведенні широкомасштабних навчань «Артерія-2007», здійснюючи практичне десантування особового складу й техніки (на МКС-350 десантовано 2 БМД-1) на Рівненському полігоні.

Всього за період існування 25 опдбр з 1993 по 2008 рр. під час проведення навчань здійснено десантування парашутним способом 65 об'єктів, у більшості БМД-1.

25 опдбр у 2014—2015 роках

·         28 січня 2014 року на закритій нараді в Кабміні Микола Азаров поставив завдання міністру оборони Павлу Лебедєву терміново передати до складу Внутрішніх військ два армійських з'єднання — 95-ту окрему аеромобільну бригаду (Житомир) і 25-ту окрему Дніпропетровську повітряно-десантну бригаду. Замість Житомирської бригади Лебедєв вирішив передати 79-й окремий аеромобільний полк (Миколаїв)^[3].

·         Як повідомляли ЗМІ з посиланнями на Анатолія Гриценка, 19 лютого 2014 року в.о. міністра оборони України Павло Лебєдєв віддав наказ відправити в Київ 25-ту окрему дніпропетровську повітряно-десантну бригаду та аеромобільний полк із Миколаєва.

·         Активісти на Дніпропетровщині заблокувати залізничну колію та зупинили потяг, який перевозив військових 25-ї окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України. Поблизу залізничної станції Орлівщина 500-700 мітингувальників блокували залізничну колію, якою прямував потяг із військовими. Тоді десантники 25 аеромобільної бригади почали вантажитися у вантажні автомобілі під Новомосковськом. За словами автора трансляції, десантники повідомили, що «точно потраплять у Київ», і що коли автор запитав, чи будуть солдати стріляти в людей, вони відповіли: «Якщо скажуть, то будемо». Колона машин 25 бригади ВДВ рухалася в напрямку Києва, однак потрапила в ДТП і повернулася. Троє десантників загинуло, вісьмох у тяжкому стані було доправлено в реанімацію.

·         За повідомленням Анатолія Гриценка, рота десантників 25-ї опдбр, чисельністю 80 осіб, ще до початку російської агресії була на планових навчаннях у Криму, у Перевальному. З початку війни трималися стійко і чекали наказу. Не дочекалися. І тоді вони прийняли власне рішення: прориватися на материк, разом з бронетехнікою і зброєю! Рота у повному складі, на КАМАЗах і бронетехніці, зі штатною зброєю покинула Крим. Через півострів десантників супроводжував і гарантував безпеку їхнього виходу на материк … російський спецназ.

·         16 квітня 2014 року — під час виконання бойового завдання в рамках АТО у місті Краматорську, бригада була заблокована сепаратистами, 6 одиниць техніки (БМД-2, БТР-Д, САУ «Нона») бригади було передано невідомим особам, які встановили на них російські прапори, після чого колона з 6 бронетранспортерів рушила у Слов'янськ. Біля 50 українських десантників перебували у актовому залі адміністрації Слов'янска. За словами заступника «народного» мера Слов'янска, вони здалися без єдиного пострілу^]. Інша колона з 15 БМД (біля 500 десантників) була заблокована місцевими жителями у селищі Красноторка поблизу залізничного переїзду «Пчолкіне». Після переговорів, виконуючи наказ, який віддав командувач ПДВ України полковник Олександр Швець, ці підрозділи здали йому затвори від стрілецької зброї та повернулися до місця постійної дислокації у Дніпропетровській області.

·         17 квітня 2014 року на засіданні Верховної Ради України в.о. Президента України О. В. Турчинов оголосив про те, що бригаду буде розформовано за боягузтво і здачу зброї. Генеральною прокуратурою України відкрито відповідне провадження.

·         17 квітня 2014 року. Керівник групи «Інформаційний опір» (ІО) ДмитроТимчук прокоментував заяву в.о. президента Олександра Турчинова. За даними ІО, озвучена Турчиновим версія подій не відповідає дійсності.

·         18 квітня 2014 року Міністерством оборони України повідомлено про повернення двох з шести втрачених 25-ою опдбр одиниць техніки у результаті спецоперації.

·         Десантники, які повернулися у Гвардійське, розповіли деталі захоплення бронетехніки:

·         14 червня 2014 року літак Іл-76, який заходив на посадку в луганський аеропорт, було збито терористами так званої ЛНР за допомогою російськоїПЗРК «Ігла». 40 десантників та 9 членів екіпажу загинули.

https://uk.wikipedia.org/wiki/25--та_окрема_повітряно-десантна_бригада_(Україна)