Тимчасовий порядок розміщення знаків розрізнення на польовій формі одягу ЗС України
З метою недопущення порушень правил носіння польової форми одягу, належної ідентифікації військовослужбовців Збройних Сил України, Міністерством оборони визначений тимчасовий порядок розміщення знаків розрізнення на польовій формі одягу. 1. Нарукавна нашивка “Державний Прапор України” (передбачено конструкцією) 2. Погон-муфта зі знаками розрізнення військових звань, для курсантів та ліцеїстів – літера золотавого кольору 3. Нашивка з прізвищем військовослужбовця 4. Нашивка приналежності до Збройних Сил України 5. Нарукавна емблема військової частини 6. Нарукавна емблема виду, роду Збройних Сил України або органу військового управління, якому підпорядковується військова частина
Примітка: 1. На інших предметах польової форми одягу розміщення знаків розрізнення ідентичне. 2. Розміщення інших знаків (нашивок, емблем тощо) на польовій формі одягу забороняється. Розміри нашивок: 130х30 см (висота літер – 10 мм) Розмір муфти – 50х110 мм http://www.ukrmilitary.com/2016/01/rozmichennya-znakiv-forma.html
30 січня- День спеціаліста військово-соціального управління ЗСУ
Органи соціально-психологічної та виховної роботи Збройних Сил України є невід’ємною частиною цілісного військового організму, їх діяльність спрямована на підвищення боєздатності Збройних Сил України, укорінення в суспільстві позитивного іміджу всієї української армії. . Вони реалізують завдання з організації гуманітарного та соціального забезпечення діяльності Збройних Сил України, відповідають за організацію виховної роботи та планування, морально-психологічного забезпечення підготовки та застосування Збройних Сил України, профілактиці правопорушень в армійському середовищі, здійснюють моніторинг морально-психологічного стану особового складу військ і стану військової дисципліни. Міністром оборони України Михайлом Єжелем був підписаний наказ № 303 від 3 червня 2011 року "Про встановлення Дня спеціаліста військово-соціального управління Збройних Сил України", який мав щорічний характер і відзначається 30 січня.
В цей день вся українська громадськість відзначила День пам’яті героїв Крут. 98 років тому молоді захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.
29 січня 1918 року відбулось збройне зіткнення на залізничній станції біля села Крути , яка розташовувалася на 130 -му кілометрі в північно-східному напрямку від Києва. Учасники події : невеликий загін з боку юної Української Народної Республіки (близько 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів) і знаменита Червона гвардія Радянської Росії (майже 6 тисяч чоловік), яка значно перевищувала своїх вимушених супротивників числом, бойовим потенціалом і досвідом. Результат бою не важко було передбачити. Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський назвав вчинок київської молоді героїчним.
Після цього про подвиг молодих захисників забули на більш ніж 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано.
Причини, з яких це сталося, для деяких очевидні, для деяких так і залишаться незрозумілими і навіть зовсім необгрунтованими, але вони мали місце бути. Факт залишається фактом.
Українці люблять свою країну. Своєю кров’ю, душею і працею вони прагнуть до життя і благополуччя. І це був яскравий доказ. Доказ перед усіма іншими, нехай сильнішими, більш амбітними, але це - пряма відповідь на історичний виклик .
Указ Президента України про «День пам’яті Героїв Крут» № 15 /07, який відзначається 29- го січня був підписаний 15-го січня 2007-го року.
Цей День назавжди залишається світлим в нашій пам’яті.
19-20 січня 2016 р. в Хмельницькому ХОІППО проходив другий(обласний) тур всеукраїнського конкурсу «Учитель року-2016» у номінації «Захист Вітчизни». Члени журі заочно оцінили блоги учителів а конкурсанти здали фахову контрольну роботу, презентували себе та провели майстер-клас. Після цих випробувань у номінації залишилось 12 учасників, які будуть приймати участь у наступному турі 2-3 лютого 2016 р.
Участь ЗС України у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки
Починаючи з 1992 року в міжнародних операціях з
підтримання миру і безпеки взяло участь більше 40 000 українських
військовослужбовців, з яких 51 загинув. Також слід відмітити, що до набуття
незалежності, українці брали участь у миротворчих операціях ООН від СРСР.
Однак, на відміну від інших країн СНД, цих громадян України не зараховують до
офіційної статистики.
Наразі Збройні Cили України беруть участь в 10
міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки у 8 країнах світу та районі
Аб’єй.
Минулі
№
Роки
Назва
Місце
Чисельність
Втрати
1.
1992–1995
Сили ООН
по охороні
Югославія
753
15
2.
1994–2000
Місія ООН
у Таджикистані
Таджикистан
21
немає
3.
1995–1999
Сили
Виконання Угоди, Сили Стабілізації у Боснії і Герцеговині
Боснія
і Герцеговина
400
2
4.
1995–1999
Місія ООН
превентивного розгортання в Македонії
Македонія
1
немає
5.
1996–1998
Місія ООН
у Східній Славонії
Славонія
415
немає
6.
1996–1999
Місія ООН
в Анголі
Ангола
216
1
7.
1996–2002
Місія ООН
на півострові Превлака, Хорватія
Хорватія
2
немає
8.
1997
Місія ООН
у Гватемалі
Гватемала
8
немає
9.
1998–2001
Місія ОБСЄ
з верифікації у Косово
Косово
23
немає
10.
1999–2003
Міжнародні
сили з підтримки миру в Косово — КФОР
Косово
174
1
11.
1999–2005
Місія ОБСЄ
у Грузії
Грузія
5
немає
12.
2003–2005
Багатонаціональні
сили у Іраку
Ірак
1629
18
13.
2000–2006
Тимчасові
сили ООН у Лівані
Ліван
657
немає
14.
2000–2001
Спеціальна
Місія ООН в Афганістані
Афганістан
1
немає
15.
2001–2005
Місія ООН
у Сьєрра-Леоне
Сьєрра-Леоне
680
6
16.
2003
Гуманітарна
місія в Державі Кувейт
Кувейт
448
немає
17.
2000–2008
Місія ООН
в Ефіопії та Еритреї
Ефіопія та
Еритрея
7
немає
18.
2005–2011
Тренувальна
місія НАТО у Республіці Ірак
Ірак
10
немає
19.
2001–2009
Місія ООН
у Грузії
Грузія
5
немає
20.
2005–2011
Місія ООН
у Судані
Судан
11
немає
21.
2013–2014
Операція НАТО
«Океанський Щит»
Узбережжя
Сомалі
249
немає
22.
2007–2013
Антитерористична
операція НАТО «Активні зусилля»
Середземне
море
249
немає
23.
2014
Операція
Європейського Союзу «АТАЛАНТА»
Узбережжя
Сомалі
249
немає
24.
2007–2014
Міжнародні
сили сприяння безпеці в Ісламській Республіці Афганістан
Ісламська
Республіка Афганістан
30
немає
Діючі
№
Роки
Назва
Місце
Чисельність
Втрати
1.
з 2000,
(контингент з 2012)
Місія ООН
зі стабілізації у Демократичній Республіці Конго
Демократична
Республіка Конго
266
немає
2.
з 2003
Місія ООН
у Ліберії
Ліберія
209
5
3.
з 2011
Операція ООН
у Кот-д’Івуарі
Кот-д’Івуар
34
немає
4.
з 2003
Багатонаціональні
сили КФОР
у Косово
Республіка
Сербія
40
3
5.
з 2000
Місія ООН
у Косово
Республіка
Сербія
2
немає
6.
з 2012
Місія ООН
у Південному Судані
Південний
Судан
4
немає
7.
з 1998
Спільні
миротворчі сили в Зоні безпеки Придністровського регіону Республіки
Молдова
Республіка
Молдова
10
немає
8.
з 2013
Сили ООН
з підтримання миру на Кіпрі
Республіка
Кіпр
2
немає
9.
з 2012
Тимчасові
сили ООН із забезпечення безпеки в Аб’єй
День Об’єднаного оперативного командування Збройних Сил України
26 січня, у Збройних Силах України буде відзначатися професійне свято - День Об’єднаного оперативного командування Збройних Сил України.
Об’єднане оперативне командування Збройних Сил України призначене для оперативного планування та управління міжвидовими угрупованнями військ (сил) у збройних конфліктах і кризових ситуаціях, миротворчими контингентами Збройних Сил України, а також силами і засобами, виділеними від збройних Сил України для участі в антитерористичних операціях, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру загальнодержавного і регіональних рівнів.
Умови прийняття на військову службу за контрактом.
На військову службу за контрактом приймаються громадяни України, які пройшли професійно-психологічний відбір і відповідають установленим вимогам проходження військової служби:
• особи рядового складу, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, громадяни призовного віку, які мають вищу, професійно-технічну, повну або базову загальну середню освіту, військовозобов’язані, резервісти, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу та жінки з відповідною освітою віком від 18 до 40 років — на військову службу за контрактом осіб рядового складу;
військовослужбовці, які проходять строкову військову службу або військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, громадяни призовного віку, які мають вищу освіту, військовозобов’язані, резервісти, які не мають військових звань сержантського, старшинського і офіцерського складу та жінки з відповідною освітою віком від 18 до 40 років — на військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу.
Процедура відбору громадян для прийняття на військову службу за контрактом передбачає:
• вивчення особистих якостей, установлення відповідності рівня їх освіти та професійної підготовки;
• організації медичного огляду;
• перевірки рівня фізичної підготовки;
• проведення заходів професійно-психологічного відбору;
• проведення спеціальної перевірки (за необхідності).
У ході здійснення заходів відбору, перевага надається громадянам, які відповідають критеріям відбору та:
- не мають обмежень за станом здоров’я;
- мають цивільну освіту за спорідненими з військовими, спеціальностями;
- мають високий рівень фізичної підготовленості.
Що потрібно зробити для укладання першого контракту?
Громадяни, які виявили бажання проходити військову службу за контрактом, подають до військових комісаріатів за місцем перебування на військовому обліку або реєстрацією місця проживання заяву, а військовослужбовці строкової військової служби подають рапорт на ім’я командира військової частини з проханням щодо прийняття їх на військову службу за контрактом.
Кандидати подають до військового комісаріату за місцем перебування на обліку такі документи:
• автобіографію в рукописному і надрукованому примірниках;
• копію паспорта громадянина України та довідки про присвоєння індивідуального ідентифікаційного номера фізичної особи платника податків та інших обов’язкових платежів;
• копії документів про освіту та трудову діяльність;
• службову характеристику (з місця роботи або навчання);
• копії документів про народження та сімейний стан;
• довідку про склад сім’ї та місце реєстрації або фактичного проживання;
• військовий квиток (для військовозобов’язаних);
• письмову згоду на проведення спеціальної перевірки (у разі необхідності).
Яку заробітну плату я буду отримувати?
• надється матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових проблем у розмірі місячного окладу грошового утримання;
• у разі відбуття в щорічну чергову відпустку виплачується грошова допомога на оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення;
• при переїзді до нового місця військової служби в інший населений пункт виплачується грошова допомога у розмірі 100% місячного грошового забезпечення на військовослужбовця та 50% місячного грошового забезпечення на кожного члена сім’ї.
Які переваги та перспективи мене очікують?
Соціально-правовий захист військовослужбовців, перспективи кар’єрного росту та переваги військової служби за контрактом:
• стабільне грошове забезпечення та поетапне його зростання;
• можливість кар’єрного зростання та отримання надбавки за професійну майстерність;
• можливість прийняття участі у миротворчих операціях та інших заходах міжнародного військового співробітництва;
• право на безкоштовне отримання заочної вищої освіти за освітньо — кваліфікованим рівнем «бакалавр» (після закінчення терміну першого контракту);
• речове забезпечення у відповідності до визначених норм і термінів;
• безкоштовні обіди у робочі дні (або за бажанням отримання грошової компенсацією у розмірі вартості набору продуктів на приготування обіду). Під час виконання заходів навчально-бойової підготовки у таборах та навчальних центрах — триразове харчування;
• отримання безоплатної кваліфікованої медичної допомоги у військово-медичних закладах охорони здоров’я та членів їх сімей;
• право на санаторно-курортне лікування та відпочинок у санаторіях, будинках відпочинку, пансіонатах і на туристських базах Міністерства оборони України, але не більше одного разу на рік;
• можливість отримання безкоштовного житла за рахунок держави;
• щорічна відпустка із збереженням грошового, матеріального забезпечення тривалістю від 30 до 45 календарних днів (в залежності від вислуги років);
• можливість отримання первинного офіцерського звання військовослужбовцями сержантського (старшинського) складу, які мають вищу освіту;
• отримання права на пенсійне забезпечення незалежно від віку в разі, якщо вони мають на день звільнення зі служби вислугу 25 років і більше або в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, за наявності трудового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в інших силових органах.
